Новини
Годують Україну, але час “Ч” вже близько. Експерт розповів про радикальні настрої заробітчан
Фото ілюстративне fotolia.com
Українські заробітчани можуть витіснити металургів зі списку найбільших постачальників долара в Україні.
Таку думку висловив керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, пoвідoмляє Yavp.pl з пoсиланням на “Страна.ua”.
Всесвітній банк оцінив внесок українських трудових мігрантів у вітчизняну економіку вище, ніж Нацбанк. За даними НБУ, в 2018 році заробітчани перерахували в Україну близько 10,9 мільярдів доларів. Світовий банк називає 14 млрд доларів.
“Ці гроші підживлюють споживання і сприяють валютній стабільності в країні. Вже найближчим часом заробітчани можуть витіснити металургів зі списку найбільших постачальників долара в Україні. Адже ціни на металургійну продукцію на світовому ринку почали падати, тоді як перекази від трудових мігрантів тільки зростають”, – зазначив глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Натомість економіст Олексій Кущ стверджує, що якби трудові мігранти залишилися працювати на вітчизняних підприємствах, то замість 14 мільярдів грошових переказів змогли б згенерувати доданої вартості на 40-50 мільярдів доларів на рік. Але найгірше буде, коли заробітчани вирішать остаточно порвати з батьківщиною, і перевезуть свої сім’ї в Європу. Тоді Україна ризикує втратити і людей, і гроші.
На думку глави Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, про радикальні настрої заробітчан свідчить кардинальна зміна структури витрат зароблених ними за кордоном грошей.
“Раніше вони масово йшли в нерухомість. Заробітчани вкладали в житло, будували міні-готелі, магазинчики і так далі. Тобто, вони збиралися заробити і повернутися додому. Завдяки цьому навіть після кризи 2008 року ринок нерухомості західних регіонів, на відміну від східних, не завалився, а продовжив зростати. Але з недавніх пір все змінилося. Зараз заробітчани вже не купують квартири. Їхні гроші йдуть на життя – їжу, автомобілі, товари масового попиту, розваги. Плюс – накопичення, але поза банківською системою. Тому на економіку ці кошти працюють все менше“, – говорить Дорошенко.
На його думку, для багатьох українців, які після запровадження безвізу в 2016 році поїхали на роботу за кордон, час “Ч” настане в 2019-2021 роках. Бо у багатьох країнах Європи, щоб претендувати на дозвіл на постійне проживання, потрібно прожити там 3-5 років.
“Тобто, по суті, ми вже впритул наблизилися до точки неповернення”, - упевнений Дорошенко.
Всесвітній банк оцінив внесок українських трудових мігрантів у вітчизняну економіку вище, ніж Нацбанк. За даними НБУ, в 2018 році заробітчани перерахували в Україну близько 10,9 мільярдів доларів. Світовий банк називає 14 млрд доларів.
“Ці гроші підживлюють споживання і сприяють валютній стабільності в країні. Вже найближчим часом заробітчани можуть витіснити металургів зі списку найбільших постачальників долара в Україні. Адже ціни на металургійну продукцію на світовому ринку почали падати, тоді як перекази від трудових мігрантів тільки зростають”, – зазначив глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Натомість економіст Олексій Кущ стверджує, що якби трудові мігранти залишилися працювати на вітчизняних підприємствах, то замість 14 мільярдів грошових переказів змогли б згенерувати доданої вартості на 40-50 мільярдів доларів на рік. Але найгірше буде, коли заробітчани вирішать остаточно порвати з батьківщиною, і перевезуть свої сім’ї в Європу. Тоді Україна ризикує втратити і людей, і гроші.
На думку глави Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, про радикальні настрої заробітчан свідчить кардинальна зміна структури витрат зароблених ними за кордоном грошей.
“Раніше вони масово йшли в нерухомість. Заробітчани вкладали в житло, будували міні-готелі, магазинчики і так далі. Тобто, вони збиралися заробити і повернутися додому. Завдяки цьому навіть після кризи 2008 року ринок нерухомості західних регіонів, на відміну від східних, не завалився, а продовжив зростати. Але з недавніх пір все змінилося. Зараз заробітчани вже не купують квартири. Їхні гроші йдуть на життя – їжу, автомобілі, товари масового попиту, розваги. Плюс – накопичення, але поза банківською системою. Тому на економіку ці кошти працюють все менше“, – говорить Дорошенко.
На його думку, для багатьох українців, які після запровадження безвізу в 2016 році поїхали на роботу за кордон, час “Ч” настане в 2019-2021 роках. Бо у багатьох країнах Європи, щоб претендувати на дозвіл на постійне проживання, потрібно прожити там 3-5 років.
“Тобто, по суті, ми вже впритул наблизилися до точки неповернення”, - упевнений Дорошенко.
Рекордний попит на працівників у Польщі
Вибрані для Тебе
Знайдено: