Маленькі, але атмосферні: 8 польських міст, які варто відвідати

Yavp.pl пропонує добірку з 8 містечок "з душею”, де завжди можна купити місцеві смаколики, раритетні речі щоденного вжитку, які десятиліттми лежали в когось на горищі, відпочити від галасу великих міст та поринути в цікаві історії про життя великих князів. 

1) Шидлув, Свєнтокшиське воєводство 

Шидлув іноді називають “польським Каркасоном” („polskim Carcassonne”) через добре збережені міські стіни. Завдяки їм місто справді виглядає неймовірно, і тут можна відчути себе ніби в зовсім іншій епосі. Варто відвідати руїни замку та прогулятися вуличками Шидлува, багато з яких зберегли первісне, середньовічне планування. Шидлув – неофіційна польська столиця слив. Близько 20% національного виробництва цих фруктів вирощується в цій місцевості. У серпні тут святкують навіть Свято сливи.

2) Влень, Нижньосілезьке воєводство

Збудований у XII столітті готичний замок у нижньосілезькому Вленьському Гродку (Lehnhaus)), найімовірніше, є найдавнішою мурованою оборонною спорудою у Польщі. Зведення замку приписують князю Болеславу Кривоустому. Початково будівля складалась лише з оборонного муру і шестикутної вежі. Потім прибрала округлих форм (діаметром 12 метрів) і у такому вигляді збереглася до наших часів. Біля замку виросло невеличке поселення, яке швидко отримало міські права (у 1214 році). Місто швидко розвивалось, особливо у 1278-1368 роках. З’явилась ратуша, міська лазня, багаті квартали. Місто мало право чеканити власні срібні і золоті монети; торгувати сукном, сіллю, збирати мито. Місцеві називали замок іменем Ядвіги (Hedwigsburg), а після Другої світової також Ленно (Lenno), Ленно-Замок, Лупки-Замок (Łupki – Zamek). Зараз має назву замок Вленський Ґрудек (zamek Wleński Gródek). У середині XIII ст. у  замку жив відомий своїми авантюрами Болеслав II Рогатка, який тримав ув’язненим у замковій вежі вроцлавського біскупа Томаша і свого швагра, вроцлавського князя Генріха IV Пробуса. ХIV століття – це подальша розбудова об’єкту і поява так званого середнього замку. Як то нерідко бувало, власники замку часто-густо змінювалися, ніхто про будову особливо не дбав. У 1646 році на замку сталася пожежа, згоріло все, що могло згоріти, залишилися руїни. У XVIII ст. замок купив граф Ґрюнфельд, а після його смерті у 1804 році замок став власністю родини Хауговитц і залишався їхнім до Другої світової війни. II половина XIX століття принесла для міста певний економічний розвиток. Влень було визнано санаторно-курортним містечком завдяки тутешньому особливому мікроклімату. Санаторій над річкою Бубр надавав бальнеологічні послуги. 1945 року місто зайняли радянські війська, передали місто Польщі, а місцеве населення було виселене у Німеччину. Замок і містечко були без більшої уваги. У  1989-1994 рр. руїнами замку зацікавились археологи. Башту, з якої небезпечно сипалось каміння, відреставрували. З давніх часів залишилась збережена башта, нині доступна для туристів. Якщо вийдете на неї за доброї погоди – можна побачити Карконоші, Качавські гори і Ізерське поозер’я. Варто також знати, що ці місця багаті фореллю, тому обов’язково слід її замовити у місцевих ресторанчиках.

3) Дарлово, Західнопоморське воєводство

На кожній вулиці Дарлова відчувається близькість моря. Звідусіль також чути його шум і крики чайок. Вже навесні тут панує атмосфера відпочинкових лінощів та святкування. У межах Дарлова є 5 км пляжів, влітку це фантастичні місця для купання. Вода тут тепліша, ніж деінде. Над містом височіє величний замок померанських герцогів, де народився і правив Ерік Померанський, король піратів. Після великої повені 1497 року Ерік I заснував на пагорбі церкву св. Гертруди, поява якої відноситься до гробу Христа. Це єдина 12-гранна будівля в Польщі, яка вважається перлиною скандинавської готики.

4) Рацібуж, Сілезьке воєводство

Рацібуж не таке вже й маленьке місто, але все одно зберігає затишну атмосферу, має власні традиції та секрети. Тому ми теж сюди поїхали. Тут є чудовий відреставрований замок, з-під якого, подейкують, йде підземний тунель. Ринкова площа з костелом Св. Якова задовольнить кожного любителя сілезької кухні. Цікавим пунктом подорожі стае музей у колишньому домініканському костелі 14 століття. Ви можете побачити єгипетську мумію 19-річної дівчини на ім’я Dżed Amonet ius anch, що означає “говорить Амонет, вона буде жити”. Мумія була подарунком його коханій від барона фон Ротшильда з Шилержовіц. Однак жінка не прийняла подарунок, тому він був відправлений до молодшої школи в Рацібужі, а потім став частиною музейної експозиції. Ще одна цікавинка – експозиція колишніх стоматологічних кабінетів.

5) Тикоцін, Підляське воєводство 

Тикоцін на річці Нарев - містечко нехай і невелике, але повне історичних пам’яток. Їх тут понад сотня, включно з найстарішим добре збереженим міським комплексом Підляшшя, включно з колишнім єврейським містечком. Варто відвідати Велику синагогу, щоб побачити, як польські євреї жили і поклонялися Богу в минулому. Ще одна пам’ятка Тикоціна – реконструйований замок часів Зигмунта Августа. Тут можна відвідати його вежі та підземелля, кілька разів на рік подивитись історичні реконструкції, які тут влаштовують, і навіть переночувати – у замку є готель.

6) Любомєж, Нижньосілезьке воєводство

Це маленьке містечко стовідстоково сподобається тим, хто любить відпочивати на ринковій площі та говорити з власником місцевого ресторанчика про життя в Любомєжі. Атмофсера тут настільки “ледача”, що здається, ніби повітря стоїть разом із часом. Любомєж – одне з найменших і найстаріших міст Нижньої Сілезії зі збереженим середньовічним міським плануванням. Вузькою вуличкою за ратушею можна пройти до незвичайного музею, перед яким вас “зустрічають” Каргуль і Павляк з культового польського фільму “Самі свої”. Численні сцени для нього знімали в саме Любомєжі. Але найбільше вражає комплекс будівель бенедиктинського монастиря з елементами готики та бароко. У серпні тут проходить фестиваль комедійного кіно.

7) Яновець, Люблінське воєводство

Чарівне, але рідко відвідуване крихітне містечко Яновець нагадує ліниві та сонні угорські містечка. Ідеальне місце, щоб нічого не робити в теплий полудень. Варто відвідати руїни замку Яновець (Janowiec). Замок збудували у стилі ренесансу у 1508-1526 роках за кошти Миколая Фірлея, майбутнього старости Казімєжа. У 1565–1585 роках твердиню було перебудовано у стилі пізнього ренесансу – маньєризму. Роботами керував італійський архітектор Санті Гуччі із Флоренції. Як і більшість польських замків Яновець був зруйнований під час “Шведського потопу” у 1656 році, але, на відміну від більшості, його відбудували. Новим стилем замку стало бароко, а реконструкцією керував голландець Тильман ван Гамерен. В той час замком володіла родина Любомирських, яка і фінансувала відбудову. Але у 1783 році Любомирські втратили замок – Єжи Марцін програв його у карти Миколаю Пясковському. Тоді і почався занепад твердині. Пясковські спочатку розпродали майно замку, а потім і сам замок. Новими власниками стали Ославські, які продовжили розпродаж – зник навіть мармур із стін. У 20 столітті, між війнами, було зроблено спробу відновити замок, але безрезультатно. Нині замком володіє музей Вісли (із Казімєжа Дольного), який у 1993 році провів консервацію та реконструкцію споруди. З місцевості замку відкриваються чудові краєвиди, тож рання осінь - саме час відвідати Яновець.

8) Влодава, Люблінське воєводство

Містечко Влодава знаходиться для поляків “на краю світу” - під білоруським кордоном. Тут протікають річки Влодавка і Буг. Мальовничі вулички, барокові церкви, величні монастирські споруди, синагога та православна церква, що біліють серед низьких східних будівель, створюють неповторну атмосферу. Влодаві жив Дмитро Сангушко, син литовського князя Андрія, бешкетник, авантюрист, а також негідник і розбійник. Він прославився тим, що був закоханий у красуню Гальшку з Острога, викрав її та одружився проти її волі. Вигнаний з країни, він оселився в Чехії, де був убитий іншим авантюристом Маріном Зборовським. У Влодаві щороку проводиться фестиваль трьох культур - польської, білоруської та української. Тут також відбуваються зустрічі колядників із різних країн.