Міколайкі: 3 факти про святкування дня святого Миколая в Польщі

У сучасній традиції, не тільки польській, а й загальноєвропейській, святий Миколай відомий перш за все як великий друг дітей, їх опікун і благодійник. Щороку він дарує малюкам довгоочікувані подарунки. Всі слухняні діти в день св. Миколая отримують цукерки або іграшки, а неслухняним дістаються різки. Вони повинні стати попередженням і змусити бешкетників надалі намагатися вести себе трохи краще. Звичай дарувати подарунки на св. Миколи, ймовірно, народився в Німеччині.  Відомо, що в Польщі Миколайки відзначали ще в XIX столітті, головним чином в Сілезії, Любліні, Кракові та Мазурії.

У Польщі існує повір'я, що св. Миколай приходить до дітей у компанії ангела з дзвіночком і ... диявола. Спершу святий цікавиться, чи знає малюк молитви, потім питає у його батьків, чи був хлопчик чи дівчинка ввічливим, і в кінці свого візиту вручає або подарунок, або різку.

Цікаво, що іспанці знаходять свої різдвяні подарунки ... на балконі, а німці - на підвіконні. У свою чергу, польські діти шукають подарунки від святого Миколая в шкарпетках, розвішаних над каміном. Якщо каміна в будинку немає, то шкарпетки можна вішати де завгодно - над столом, на спинці ліжка і навіть на ручку дверей - Микола з легкістю знайде, куди вкласти цукерку чи іграшку. До речі, цій традиції навіть знайшли пояснення. Існує легенда, що під час людського буття (а нинішній Миколай є ніхто інший як герой християнських переказів, що жив в 4 столітті нашої ери), святий Миколай вирішив допомогти дочкам бідного батька. За місцевою традицією дівчата не могли вийти заміж, поки у них не з'явиться придане. Їхній батько не придумав нічого кращого, як відправити дочок займатися проституцією. Святий Миколай, дізнавшись про цей прикрий випадок, вирішив допомогти нещасним дівчатам і підкинув кожній з них по золотому злитку до шкарпетки, що висіла над каміном. За однією версією, робив він це напередодні повноліття кожної з сестер. За іншою, обдарував рятівним золотом відразу всіх трьох. Але в будь-якому випадку, бідолахи знаходили своє придане в шкарпетці над каміном і з тих пір ця традиція стала однією з найвідоміших у цілому світі.

Щороку в польських Бескидах, в селі Уонки (пол. Łąki), 6 грудня відбувається незвичайний, якщо не сказати унікальний обряд. В цей день до жителів поселення "приходять" ряджені, відомі по всій Польщі як Бескидські Миколаї. Зовні персонажі схожі на козу з великими рогами. Вони розділені на дві групи: білі й чорні. Білі Миколаї - це, звичайно, добрі герої, на чолі яких стоїть сам святитель Миколай. За ним слідують вікарії, єпископ, вівтарні служителі, янголи і лікар. У свою чергу, Чорна група - це фігури негативні - Люцифер і його чорти, циган, циганка й ведмідь. Кожна з цих груп під час ходи по селу заходить до кожної оселі. Зайшовши до господарів, Білі Миколаї люб'язно розмовляють з господарями і співають пісні. Після них в будинок приходять Чорні, які ведуть себе дуже шумно, стрибають і всіляко пустують. Чорти особливо люблять позалицятися до молодих дівчат іі намагаються вколоти їх своїми рогами, а також втягнути інших мешканців будинку в свою гучну забаву. Жителі села однаково радісно вітають кожну з груп. До Чорних Миколаїв обов'язково звертаються з добрим словом, хоча їхня зустріч завжди символізує боротьбу добра зі злом. Хода Бескидських Миколаїв нагадує традицію святкування другого дня Різдва, званого в Польщі днем ​​святого Степана. А українці відразу ж згадають про свою власну різдвяну народну традицію водіння кози.