Раптова смерть українського підлітка в інтернаті у Кракові: розглядаються дві версії трагедії

Про це з посиланням на власні джерела пише видання UAinKrakow.pl, повідомляє YAVP.PL.

Зазначається, що хлопець не хотів їхати на навчання до Польщі, але зробив це з примусу матері, яка була переконана, що таким чином її син матиме краще майбутнє. Підліток важко сприймав переїзд та важко адаптувався до нової країни.

“Хлопець задихнувся газом. Чи це справді був суїцид, чи передозування (хлопець вдихав різні речовини і раніше в Україні), розслідує прокуратура. Тим часом у середовищі батьків і мігрантів розгорілася дискусія. Дехто знав сім’ю померлого і вважає, що примусовий переїзд і складна адаптація могли бути причиною суїциду. Дехто – цинічно говорять про те, що це всього лиш передозування”, - пише видання.

Ситуацію, що сталася в інтернаті, попросили прокоментувати психолога, яка разом з
колегою розмовляла з дітьми після загибелі хлопця.

“У краківських інтернатах на сьогодні проживає досить велика кількість дітей з України. Більшість із них неповнолітні. З яких причин діти приїхали навчатись у Польщу, добровільно чи з примусу батьків, – питання залишається відкритим. Дуже не хочеться думати, що в 21 столітті при наявності широкого спектру інформації і можливостей, дорослі втілюють свої амбіції через дітей. Чи абсолютно кожна дитина готова залишати свій дім і їхати вчитися в іншу країну – це також тема, яка вимагає діалогу.

Складний перехідний вік, адаптація, часто незнання іншої мови, розрив із батьками і старими друзями, пошук нових – накладають свій відбиток. І дитина не справляється. З одного боку ми вважаємо, що такий підхід загартовує і дитина швидко дорослішає, вчиться пристосовуватись до складних реалій. З іншого боку, ми усі відрізняємось своїм темпом і така “шокова” терапія – не завжди ідеальне розв’язання”, – говорить психолог.

Також спеціаліст розповіла, що варто робити, аби учні, які знаходяться далеко від батьків, відчували себе комфортніше.

“Проживаючи процес дорослішання, вони мало отримують підтримки і розуміння, лише повчання і критику. В період сепарації вони не чують рідних і вчителів, але їм все одно потрібен наставник, який розумітиме їхні потреби. Дуже необхідні душевні зустрічі і дискусії з компетентними людьми на теми, що їх хвилюють, адже це допоможе встановити душевну рівновагу, і справитися з непростими життєвими ситуаціями”, – додала психолог.

Також видання наводить телефони, куди можна звернутися за допомогою (на цих інфолініях розмовляють польською):

Кризовий телефон довіри: 116 123

Кризовий телефон довіри 116 123 був створений для тих осіб, котрі з різних причин не мають можливості безпосереднього контакту з психологом. Пропозиція скерована до дорослих осіб, котрі потребують підтримки та поради психолога.

Поради дають консультанти з Instytutu Psychologii Zdrowia Polskiego Towarzystwa Psychologicznego. Інфолінія діє щодня з 14:00 до 22:00.

Безкоштовний телефон для ситуацій, коли зникла дитина чи підліток: 116 000

Телефон 116 000 скерований до батьків та опікунів. З’єднання безкоштовне. Інфолінія працює з понеділка до п’ятниці з 13:00 до 17:00. В суботу та неділю – з 11:00 до 13:00.

Телефон для батьків та вчителів у справах безпеки дітей: 800 100 100

Не знаєте, як допомогти своїй дитині? В школі є випадки агресії та насильства?
Інфолінія працює з понеділка до п’ятниці з 12:00 до 15:00.

Телефон довіри для дітей та молоді: 116 111

Маєш проблеми в школі або вдома? Хочеш з кимось порозмовляти? Подзвони на інфолінію “Телефон довіри для дітей та молоді”, де зможеш отримати допомогу.