Тисяча кібер-солдатів та блокада кордону в Ягодині. Підсумки тижня 7-13 жовтня

На цю мету польське Міноборони готове призначити навіть 2 мільярди злотих. На думку Мацєревича, Інтернет сьогодні є таким самим полем воєнних дій, як земля, повітря чи вода, тому поляки мусять мати своїх професіоналів, які захищатимуть урядові установи від атак з боку «фабрик тролів». При цьому політик нагадав, що президент РФ Владімір Путін підписав директиву про створення інформаційних військ ще у грудні минулого року. Міністр дав зрозуміти, що визнає роль росіян у маніпуляції виборчими кампаніями в США, Франції, Німеччині та Каталонії і мета польських кібер-військ — уникнути подібного сценарію у Варшаві.

75% опитаних польських працівників декларують, що не відчувають ризику бути звільненими, а це рекорд від того часу, як опитування вперше було проведене 7 років тому. При цьому головною причиною зміни праці опитані поляки називають пошук кращих умов, тоді як все менше людей шукає вакансії через реструктуризацію чи закриття фірми.

Якщо в серпні прогрес ринку електронних оголошень про працю оцінювали на умовні 241 пункт, то у вересні — на 251. При цьому найчастіше оголошення про пошук працівників в Інтернеті розміщують фірми з Поморського та Лодзького воєводства, у другій лізі Свєнтокшиське, Куявсько-Поморське та Вармінсько-Мазурське. Найчастіше працедавці у вересні шукали осіб, які б обійняли вакансії пов’язані з суспільними науками, інформатичними та інженерними послугами.

Спочатку протестувальники взагалі не хотіли пропускати транспорт, але після переговорів з поліцією дозволяли проїзд одному легковому авто на годину, проте повністю заблокували рук вантажівок. Ввечері блокада була знята. Таким чином шахтарі з Нововолинська хотіли змусити українську владу до виплати заборгованостей по зарплаті. Чи акція позитивно вплинула на вирішення цієї справи — наразі невідомо. Це не перший випадок подібної блокади кордону, волиняни вже стримували на кільканадцять годин рух транспорту в районі Ягодина у 2015 та 2016 році.

Депутатка від аграріїв Уршула Паславська від імені мешканців Вармінсько-Мазурського та Поморського воєводства закликала Сейм розглянути цю справу. На її думку, відновлення малого прикордонного руху сприяло б інтенсифікації торговельних контактів, зростанню кількості російських туристів та покупців до Польщі, а також допомогло б польським вболівальникам відвідати матчі Чемпіонату світу з футболу наступного року. Паславській доволі швидко відповіло Міністерство внутрішніх справ: через мілітаризацію Калінінградської області та підвищену активність російських спецслужб і мови про повернення пільг для росіян немає. Віце-міністр Якуб Скіба вважає, що візи для калінінградців не зменшили кількості їхніх поїздок до Польщі, натомість як кількість реєстрованих злочинів контрабанди на тій ділянці кордону навпаки впала. Малий прикордонний рух з Калінінградом був призупинений за ініціативою Польщі минулого року. Від початку планувалося, що «заморозка» триватиме тільки кілька місяців під час саміту НАТО та Всесвітніх днів молоді, проте дія угоди не була відновлена до сьогодні.

Там мігранти можуть отримати консультації та допомогу, пов’язані з легалізацією перебування та праці. Як стверджують волонтери інфопункту, із запитаннями від початку приходять також польські працедавці, котрі не знають, як правильно оформити папери для іноземного працівника. Окрім консультацій, в інфопункті планується проводити також публічні лекції та семінари для іноземців, розклад можна знайти на сторінці «Fundacja Ukraina». Нагадаємо, у Польщі відсутня державна мережа інфопунктів, які б надавали консультації іноземцям щодо легалізації перебування. Останніми роками більшість воєводств, втім Мазовєцьке, відмовилися навіть від довідкового відділу в Управліннях справ іноземців. Так що мігранти змушені звертатися або до НУО, або до комерційних посередників.

Репортаж Кшиштофа Копчинського та Анни Саєвич «Дибик. Повість про неістотний світ» розповідає про життя української Умані, до якої щороку приїздить понад 30 тисяч хасидів, переважно з Ізраїлю, аби молитися на могилі свого цадика рабі Нахмана. Якщо одні мешканці міста використовують усі можливості, аби підзаробити на галасливих закордонних гостях, то інші разом з ультраправими ставлять пам’ятник козакам Гонті та Залізняку, котрі у 18 столітті вбивали євреїв на Наддніпрянщині. Протягом семи років польські журналісти знімали фільм в Умані, а потім ще два роки писали книгу. Стрічка була вперше показана у 2015 році, книгу минулого року видала «Agora».