Українці в Гданську вийшли на щемливу акцію-перфоманс (ФОТО)

Пошир на Фейсбуці

Акція українців у Гданську на підтримку полонених військових https://nashapolsha.pl

26 листопада у Гданську відбувся мітинг-перформенс який організувала команда Об’єднані_Ґданськ/Zjednoczeni_Gdańsk. Метою акції було привернення уваги польського суспільства до питань обміну та підтримки військовополонених України, бранців "Азову", оборонців з "Азовсталі" та бійців 36-ї бригади морської піхоти.

Купити рекламу »

Як повідомляє Yavp.pl з посиланням на nashapolsha.pl, під час акції у Гданську організатори підготували перфоменс, який мали можливість прослухати та побачити учасники акції, та перехожі. Це своєрідне нагадування для всіх патронатних служб, ООН та Червоного хреста – що полон це пекло, а полонених в камерах чують лише їхні кати, інші полонені побратими та посестри й бетонні стіни тюрем.

““Наша мета - донести до суспільства те що відбувається в російському полоні. Це тиха смерть. Багато військових, зокрема дівчата, яких випустили з полону, говорять що вони постійно чули крики військових, яких катували. Мене в першу чергу вразила фотосесія Валерії “Нави”, військової бригади "Азов". Вона та обличчя хлопців, яких знаєш особисто і які стали рідними за час російського вторгнення, дали мені сили вистояти на морозі з оголеним серцем та душею на виворіт”, – каже співорганізаторка акції Анна Гришакова.

https://nashapolsha.pl

На акції в Гданську було присутньо близько 140 осіб, серед них родини полонених 36 бригади морської піхоти та 501 батальйону морської піхоти й бригади Азов. Також на акцію було запрошено представників консульства України в Гданську, та представники білоруської організації Chatka.

https://nashapolsha.pl

“Мітинг – це розірване серце, від розуміння, в яких нелюдських умовах, перебувають полоненні, це також біль, яку ти відчуваєш наживо коли бачиш Аню, яка без теплого одягу стоїть на холоді із зав’язаними руками, показуючи нелюдські умови наших військовополонених. З іншої сторони, це розірване на шматки серце зліплюється, коли я бачу стільки небайдужих людей, з такою ж самою позицією і таким же болем та смутком в очах приходять на мітинг. В такі хвилини я розумію, що якби не ці люди, якби не такі як вони, можливо ми вже давно програли б цю війну”, – ділиться емоціями Ігор Романюк, співорганізатор акції.

https://nashapolsha.pl

“Аня стоїть перед нами в білій майці, прапорі та шкарпетках зі стягнутими руками. Стоїть довго, поки всі слухають аудіо криків і свідчення полонених. Самий щемкий момент – коли підходить літня пані та турботливо поправляє прапор. Відчуваєш ніби все буде добре. Відчуваєш надію. Відчуваєш що ти в правильному місці”, – додає учасниця акції Катерина Алексієнко.