Новини
З Москви через Гданськ на захист України. Історія 2-х хлопців, яких війна застала в Росії
Сергій та Михайло https://cutt.ly/OAdVPK6
Розповідаємо про “пригоди” двох українців, які поверталися з Москви, щоб боронити Україну.
Як повідомляє Yavp.pl з посиланням на gdańsk.pl, українці Сергій і Михайло з Львівщини дізналися про напад Росії у Москві. Там вони працювали останнім часом. У четвер, 24 лютого, незадовго до п’ятої години ранку до Михайла подзвонив батько й повідомив про початок війни.
Одразу після цього хлопці вирішили негайно повертатися додому. Купили квитки на літак до Варшави, зібрали валізи й поїхали в аеропорт, але їхній рейс скасували, тому довелося полетіти якомога ближче до Польщі – до Калінінграда.
“Коли ми вийшли, імміграційна служба відвела нас убік. Сказали: «Почекай, ми тебе скоро випустимо. Все буде добре, ти підеш додому». За півгодини прийшли хлопці в масках у балаклавах, з автоматами, наручниками і забрали нас. Повели нас до лікаря. Той роздяг нас догола, обмацав і сказав, що ми на 100% солдати, диверсанти”, - розповідає Сергій.
“Нам не дали сидіти, як раніше, ми лежали в автобусі обличчям до підлоги, все ще закуті, із зав’язаними очима. У нас забрали телефони, не сказали, куди везуть. Потім відвезли нас до якогось будинку, там по нас постійно ходили, топтали, били по тулубу й плечах і так знову і знову. Здається, так тривало цілу ніч”, - додає Михайло.
“Кричали: «Зізнайся, ти диверсант». Вони сказали, що нас посадять до тюрми на тридцять років і ми не доживемо до кінця нашого терміну”, - каже Сергій.
У п'ятницю вранці українців передали поліцейським Калінінграда. Хлопці провели у відділку 48 годин.
“У неділю вранці за нами приїхали кілька співробітників ФСБ, російської служби безпеки. І вони вже були лояльними до нас. Вони запитали, чи хочемо ми закурити, і сказали, що відвезуть до кордону. По дорозі лише зробили тести на коронавірус, ніби нічого не було” – розповідають українці.
Вже з польського боку українці зателефонували сім’ям, а після цього зупинили попутку – автівку гданського жителя Віталія, який їздив волонтером між Гданськом і кордоном з Калінінградською областю. Той зупинився і запитав, чим допомогти. На прохання українців дістатися до якогось міста, запропонував Гданськ.
Вже по дорозі до Михайла подзвонила його тітка Надія, яка жила в Польщі, та сказала, що в Гданську на них чекає далекий родич Михайла. У неділю ввечері хлопці заїхали в його, а в понеділок чоловік відвіз їх до лікарні. Рентген показав у Сергія перелом ребра, у обох - сильні забої.
“Ми повертаємося додому і будемо битися на всі сто відсотків. Михайло був в армії, я – ні. Ми запишемося в територіальну оборону, наші дружини – медсестри, і вони хочуть піти служити. Усі наші друзі, які працювали у Польщі, повернулися. Брати моєї дружини вже в армії”, - розповів Сергій.
На вечір середи, 2 березня, Сергій і Михайло були вже у Варшаві. Потім сіли в автобус, яким поїхали до родичів, які живуть біля кордону. У четвер, 3 березня, хлопці вже мають бути в Україні.
Одразу після цього хлопці вирішили негайно повертатися додому. Купили квитки на літак до Варшави, зібрали валізи й поїхали в аеропорт, але їхній рейс скасували, тому довелося полетіти якомога ближче до Польщі – до Калінінграда.
“Коли ми вийшли, імміграційна служба відвела нас убік. Сказали: «Почекай, ми тебе скоро випустимо. Все буде добре, ти підеш додому». За півгодини прийшли хлопці в масках у балаклавах, з автоматами, наручниками і забрали нас. Повели нас до лікаря. Той роздяг нас догола, обмацав і сказав, що ми на 100% солдати, диверсанти”, - розповідає Сергій.
“Нам не дали сидіти, як раніше, ми лежали в автобусі обличчям до підлоги, все ще закуті, із зав’язаними очима. У нас забрали телефони, не сказали, куди везуть. Потім відвезли нас до якогось будинку, там по нас постійно ходили, топтали, били по тулубу й плечах і так знову і знову. Здається, так тривало цілу ніч”, - додає Михайло.
“Кричали: «Зізнайся, ти диверсант». Вони сказали, що нас посадять до тюрми на тридцять років і ми не доживемо до кінця нашого терміну”, - каже Сергій.
У п'ятницю вранці українців передали поліцейським Калінінграда. Хлопці провели у відділку 48 годин.
“У неділю вранці за нами приїхали кілька співробітників ФСБ, російської служби безпеки. І вони вже були лояльними до нас. Вони запитали, чи хочемо ми закурити, і сказали, що відвезуть до кордону. По дорозі лише зробили тести на коронавірус, ніби нічого не було” – розповідають українці.
Вже з польського боку українці зателефонували сім’ям, а після цього зупинили попутку – автівку гданського жителя Віталія, який їздив волонтером між Гданськом і кордоном з Калінінградською областю. Той зупинився і запитав, чим допомогти. На прохання українців дістатися до якогось міста, запропонував Гданськ.
Вже по дорозі до Михайла подзвонила його тітка Надія, яка жила в Польщі, та сказала, що в Гданську на них чекає далекий родич Михайла. У неділю ввечері хлопці заїхали в його, а в понеділок чоловік відвіз їх до лікарні. Рентген показав у Сергія перелом ребра, у обох - сильні забої.
“Ми повертаємося додому і будемо битися на всі сто відсотків. Михайло був в армії, я – ні. Ми запишемося в територіальну оборону, наші дружини – медсестри, і вони хочуть піти служити. Усі наші друзі, які працювали у Польщі, повернулися. Брати моєї дружини вже в армії”, - розповів Сергій.
На вечір середи, 2 березня, Сергій і Михайло були вже у Варшаві. Потім сіли в автобус, яким поїхали до родичів, які живуть біля кордону. У четвер, 3 березня, хлопці вже мають бути в Україні.
- Приєднуйтеся до нас у Telegram - https://t.me/yavpolshi
- Підписуйтеся на нашу сторінку у Viber - https://tinyurl.com/yavpolszi
Рекордний попит на працівників у Польщі
Вибрані для Тебе
Знайдено: