Легенди польських міст. Варшава

Невідомо, звідки взялася назва польської столиці. Існує дві пов’язаних з цим легенди, і в обох фігурують герої з іменами Варса та Сава, що проживали на березі річки Вісли.  

Перша легенда оповідає про короля Казімежа Одновічеля (Kazimierz Odnowiciel), який під час довгої подорожі зупинився у бідній рибацькій хаті, з якої приємно пахло димом та свіжою їжею. Під час вечері, коли голодний король їв смачну, нещодавно виловлену  рибу, хазяїн розповідав йому про свою родину. Вона як раз поповнилася двома чудовими близнюками. Але бідні рибалки не могли похрестити малюків, адже поряд не було храму.

Вдячний за смачне частування, король хотів заплатити господарям дзвінкою монетою, але прості люди не прийняли гроші, адже за народним звичаєм не можна було брати плату за гостинність. Тоді король вирішив організувати хрещення новонароджених, попросивши дозволу бути хрещеним батьком. Імена король підібрав сам і наказав священику назвати дівчинку Савою, а хлопчика Варсом.  

Під час обряду король урочисто оголосив, що з цього моменту Пєтрко Рибак (Pietrko Rybak) буде називатися Піотрем Варшем (Piotrem Warszem), королівським рибалкою, батьком Варса та Сави, власником навколишньої пущі. Тож, коли почалася розбудова поселення навколо рибальської садиби, то названа вона родовим ім’ям власника-рибалки, яке зберіглося протягом століть як назва столиці Польщі.

В іншій версії легенди імена Варс і Сава належать самим рибалкам, що жили в крихітній хатинці на річці Віслі. Шляхетною особою виступає вже не король, але князь Жемомисл (Ziemomysł), господар навколишніх володінь, в яких він як раз полював. Князь загубився в  і, блукаючи, натрапив на хатинку рибалок. Варс та Сава гостинно прийняли князя.

На ранок вдячний гість сказав господарям: “Ви без жодних вагань прийняли незнайомця під свій дах та врятували від голоду, холоду і диких тварин. Тому ця земля назавжди стане Варшавою, щоб доброта ваша не була забута”.

Ще одна відома варшавська легенда не має відношення до назви столиці, але оповідає історію його символу. Пам’ятник Варшавській русалці стоїть на Ринковій площі, а її зображення міститься на гербі Варшави.

Історія розпочинається з того, що якось на Віслі, там, де зараз розташоване Старе місто, оселилася прекрасна русалка. Кажуть, їй дуже сподобалася мальовнича місцевість. Досить скоро рибалки, що приходили на берег ріки в пошуках здобичі, помітили, як хтось спінює воду, заплутує тенета і відпускає з них рибу на волю!  “Зловмисницю” вирішують зловити, проте варто рибалкам було лише почути її чаруючі співи, як вони одразу полюбили прекрасну річкову сирену й не стали її зачіпати.

Історія розпочинається з того, що якось на Віслі, там, де зараз розташоване Старе місто, оселилася прекрасна русалка. Кажуть, їй дуже сподобалася мальовнича місцевість. Досить скоро рибалки, що приходили на берег ріки в пошуках здобичі, помітили, як хтось спінює воду, заплутує тенета і відпускає з них рибу на волю! “Зловмисницю” вирішують зловити, проте варто рибалкам було лише почути її чаруючі співи, як вони одразу полюбили прекрасну річкову сирену й не стали її зачіпати.

Одного разу побачив русалку багатий купець і вирішив викрасти річну красуню. Підступний багатій обманув мавку і закрив її в дерев’яному сараї. Її гіркий плач почув син місцевого рибалки. Він зібрав молодиків і всі разом темної ночі їм вдалося визволити бранку. За це сирена пообіцяла допомагати жителям селища та захищати їх. І відтоді, озброєна мечем і щитом, Варшавська русалка виконує свою обіцянку.

Відео взято з соціальної мережі YouTube, розміщено користувачем Bajkowisko.