Українці в Польщі
Вроцлав - місто можливостей. Як мігрантів з України вчать спілкуванню, лідерству та бути успішними

Вроцлав fotolia.com
Володимир Волоцюга живе у Вроцлаві вже понад 4 роки. Працює інженером, а у вільний від роботи час волонтерить на користь української громади міста, яка постійно поповнюється новоприбулими мігрантами. Зокрема, він опікується клубом польської мови, а також є співзасновником клубу ораторського мистецтва, де охочим допомагають розвивати комунікаційні та лідерські вміння.
Про свої волонтерські ініціативи для українців у Вроцлаві Володимир Волоцюга розповів порталу Yavp.pl.

- Володимире, розкажіть детальніше про розмовний клуб та клуб ораторського мистецтва. Що це таке і для кого вони працюють?
- Клубом польської мови, який діє при Фундації “Україна”, я на волонтерських засадах опікуюся вже 2 роки. Завдяки дофінансуванню з гміни Вроцлав, участь у ньому для всіх охочих є безкоштовною. Заняття відбуваються двічі на тиждень, у вівторок та п'ятницю, в приміщенні Центру української культури та розвитку (CUKR).
Кожен бажаючий може прийти й поспілкуватися, або принаймні пробувати це робити, на різні теми польською мовою. Говоримо і про повсякденне життя, і про культуру та інші сфери. Час від часу організовуємо спільні інтеграційні заходи, наприклад, виїзди в гори, пікніки та прогулянки містом.
Клуб ораторського мистецтва ProMova - так само некомерційна організація. Ніхто на ньому не заробляє грошей. Розвинувся з ініціативи Ангеліни Копач та налічує кількадесят постійних учасників. Зустрічі відбуваються щонеділі. Вхід - вільний. Кожна зустріч має визначену структуру та тему, а присутні навчаються комунікаційних, ораторських та лідерських умінь.
Коло осіб, які відвідують обидва клуби - різне. До розмовного приходить багато людей, які нещодавно приїхали до Вроцлава, вивчають мову й починають роботи перші кроки в новому для себе місті та середовищі. Натомість, на зустрічах в клубі ораторського мистецтва збираються переважно особи, які вже більш-менш впевнено почуваються у Польщі, а вільний час інвестують у саморозвиток. Це люди, які пройшли часто тернистий шлях еміграції, досягли певного успіху і вже мають значний багаж знань, який може бути корисним іншим, а особливо тим, хто лише нещодавно приїхав.
- І вони вже отримали можливість поділитися своїми знаннями та досвідом, завдяки вам...
- Мені захотілося показати цих людей та розповісти їхні історії ширшому колу осіб. Щоб не тільки самому надихатися позитивними прикладами, а й іншим людям на конкретних прикладах додати натхнення та віри у власні сили, показати можливості для розвитку та успіху.
Ідея була спонтанною, та в результаті вдалося організувати та провести в жовтні подію "Натхнення, можливості, успіх - Історії українців Вроцлава", на яку прийшло понад 100 осіб. Це була некомерційна зустріч. Ми з друзями зібрали під одним дахом та познайомили між собою цікавих і класних людей, за що отримали багато схвальних відгуків. Учасники мали шанс не лише послухати промовців, а й поспілкуватися з ними особисто. Також багато хто після цієї події вперше дізнався про Центр української культури та розвитку у Вроцлаві, про безкоштовні консультації, які там можна отримати, проведення інформаційних зустрічей та тренінгів для мігрантів.
Після отриманих відгуків я відчуваю, що люди хочуть продовження. Зацікавленість подією було настільки велика, що довелося завчасно зупинити реєстрацію учасників, бо приміщення просто не вмістило б усіх бажаючих. Ми порадимося з командою, оцінимо свої можливості, бо робимо це у вільний час на волонтерських засадах, і, можливо, такі заходи робитимемо частіше.
- Клубом польської мови, який діє при Фундації “Україна”, я на волонтерських засадах опікуюся вже 2 роки. Завдяки дофінансуванню з гміни Вроцлав, участь у ньому для всіх охочих є безкоштовною. Заняття відбуваються двічі на тиждень, у вівторок та п'ятницю, в приміщенні Центру української культури та розвитку (CUKR).
Кожен бажаючий може прийти й поспілкуватися, або принаймні пробувати це робити, на різні теми польською мовою. Говоримо і про повсякденне життя, і про культуру та інші сфери. Час від часу організовуємо спільні інтеграційні заходи, наприклад, виїзди в гори, пікніки та прогулянки містом.
Клуб ораторського мистецтва ProMova - так само некомерційна організація. Ніхто на ньому не заробляє грошей. Розвинувся з ініціативи Ангеліни Копач та налічує кількадесят постійних учасників. Зустрічі відбуваються щонеділі. Вхід - вільний. Кожна зустріч має визначену структуру та тему, а присутні навчаються комунікаційних, ораторських та лідерських умінь.
Коло осіб, які відвідують обидва клуби - різне. До розмовного приходить багато людей, які нещодавно приїхали до Вроцлава, вивчають мову й починають роботи перші кроки в новому для себе місті та середовищі. Натомість, на зустрічах в клубі ораторського мистецтва збираються переважно особи, які вже більш-менш впевнено почуваються у Польщі, а вільний час інвестують у саморозвиток. Це люди, які пройшли часто тернистий шлях еміграції, досягли певного успіху і вже мають значний багаж знань, який може бути корисним іншим, а особливо тим, хто лише нещодавно приїхав.
- І вони вже отримали можливість поділитися своїми знаннями та досвідом, завдяки вам...
- Мені захотілося показати цих людей та розповісти їхні історії ширшому колу осіб. Щоб не тільки самому надихатися позитивними прикладами, а й іншим людям на конкретних прикладах додати натхнення та віри у власні сили, показати можливості для розвитку та успіху.
Ідея була спонтанною, та в результаті вдалося організувати та провести в жовтні подію "Натхнення, можливості, успіх - Історії українців Вроцлава", на яку прийшло понад 100 осіб. Це була некомерційна зустріч. Ми з друзями зібрали під одним дахом та познайомили між собою цікавих і класних людей, за що отримали багато схвальних відгуків. Учасники мали шанс не лише послухати промовців, а й поспілкуватися з ними особисто. Також багато хто після цієї події вперше дізнався про Центр української культури та розвитку у Вроцлаві, про безкоштовні консультації, які там можна отримати, проведення інформаційних зустрічей та тренінгів для мігрантів.
Після отриманих відгуків я відчуваю, що люди хочуть продовження. Зацікавленість подією було настільки велика, що довелося завчасно зупинити реєстрацію учасників, бо приміщення просто не вмістило б усіх бажаючих. Ми порадимося з командою, оцінимо свої можливості, бо робимо це у вільний час на волонтерських засадах, і, можливо, такі заходи робитимемо частіше.

- Хто надихав мігрантів з України своїм прикладом та розповідав про можливості?
- Було кілька цікавих промовців з різних галузей. Зокрема, лікар анестезіолог Богдан Гошовський, який розповів про власний досвід нострифікації медичного диплому та отримання роботи в Польщі, власники кав’ярні Gniazdo - Олександр та Христина Подолян, які поділилися висновками і помилками при адаптації та веденні бізнесу, освітяни LEGO® Education Олег та Армін Покотило, спеціаліст в галузі інформаційних технологій, а одночасно співзасновниця Фундації “Птах” - Олена Воровченко.
Не менш цікавими були виступи поляків - Єнджея Шельца, який після багатьох років еміграції повернувся у рідний Вроцлав, та психотерапевта Анджея Габінського про вміння будувати стосунки.
Після виступів промовців була панельна дискусія “Вроцлав як джерело можливостей для мігрантів”. Ми запросили до участі в ній тих, хто практично щодня має справу з мігрантами й допомагає їм тут влаштуватися. В тому числі - модератор фейсбук-спільноти “Всі Свої Вроцлав” Олександр Бондар, адже інтернет - це ще одна можливість пошуку однодумців та вирішення справ. А також представник Агенції розвитку вроцлавської агломерації та проекту "Тераз Вроцлав" - Мирослав Лебідь, який розповів про можливості навчання у ВНЗ для молодих людей.
Керівник поліцеальних шкіл Сергій Чулков, розказав про освітні можливості для дорослих осіб. У своєму виступі він виголосив важливу тезу, яку потім цитували в соцмережах.
Сказав, зокрема, що починати еміграцію варто не з 12 годин робочого дня, а з мінімального доходу, якого буде достатньо для прожиття. Решту часу і зусиль прикладати на освіту, розвиток затребуваних на ринку навиків та вивчення мови, щоб спершу адаптуватися, а вже потім сміливо шукати вищих можливостей.
- Було кілька цікавих промовців з різних галузей. Зокрема, лікар анестезіолог Богдан Гошовський, який розповів про власний досвід нострифікації медичного диплому та отримання роботи в Польщі, власники кав’ярні Gniazdo - Олександр та Христина Подолян, які поділилися висновками і помилками при адаптації та веденні бізнесу, освітяни LEGO® Education Олег та Армін Покотило, спеціаліст в галузі інформаційних технологій, а одночасно співзасновниця Фундації “Птах” - Олена Воровченко.
Не менш цікавими були виступи поляків - Єнджея Шельца, який після багатьох років еміграції повернувся у рідний Вроцлав, та психотерапевта Анджея Габінського про вміння будувати стосунки.
Після виступів промовців була панельна дискусія “Вроцлав як джерело можливостей для мігрантів”. Ми запросили до участі в ній тих, хто практично щодня має справу з мігрантами й допомагає їм тут влаштуватися. В тому числі - модератор фейсбук-спільноти “Всі Свої Вроцлав” Олександр Бондар, адже інтернет - це ще одна можливість пошуку однодумців та вирішення справ. А також представник Агенції розвитку вроцлавської агломерації та проекту "Тераз Вроцлав" - Мирослав Лебідь, який розповів про можливості навчання у ВНЗ для молодих людей.
Керівник поліцеальних шкіл Сергій Чулков, розказав про освітні можливості для дорослих осіб. У своєму виступі він виголосив важливу тезу, яку потім цитували в соцмережах.
Сказав, зокрема, що починати еміграцію варто не з 12 годин робочого дня, а з мінімального доходу, якого буде достатньо для прожиття. Решту часу і зусиль прикладати на освіту, розвиток затребуваних на ринку навиків та вивчення мови, щоб спершу адаптуватися, а вже потім сміливо шукати вищих можливостей.

- Ви та багато українців обрали Вроцлав для переїзду саме через ці можливості?
- Я приїхав сюди на стажування як молодий науковець, мене вразило позитивне ставлення з боку людей, з якими я познайомився чи перетинався щодня. Тоді я почав шукати нових можливостей - знайшов і незабаром повернувся у це місто.
Вроцлав славиться тим, що є культурною столицею. Це місто багатонаціональне й є одним із найбільш високорозвинених у Польщі. Тут добре розвинена інфраструктура і взагалі комфортно. Місто є і в прямому, і в переносному значенні найтеплішим у Польщі. Окрім найвищої середньорічної температури, тут також є тепла, приємна атмосфера, яка сприяє притоку іноземців.
За моїми спостереженнями є ті, хто свідомо обирає Вроцлав з раціональних причин, але є й значна частина українців, які потрапили до міста випадково. Наприклад, через пропозицію роботи саме тут. Але навіть якщо люди приїжджають незаплановано, а потім залишаються, це свідчить про те, що Вроцлав є містом можливостей.
Автори використаних у публікації фотографій - Дарія Бойко та Денис Чернов.
- Я приїхав сюди на стажування як молодий науковець, мене вразило позитивне ставлення з боку людей, з якими я познайомився чи перетинався щодня. Тоді я почав шукати нових можливостей - знайшов і незабаром повернувся у це місто.
Вроцлав славиться тим, що є культурною столицею. Це місто багатонаціональне й є одним із найбільш високорозвинених у Польщі. Тут добре розвинена інфраструктура і взагалі комфортно. Місто є і в прямому, і в переносному значенні найтеплішим у Польщі. Окрім найвищої середньорічної температури, тут також є тепла, приємна атмосфера, яка сприяє притоку іноземців.
За моїми спостереженнями є ті, хто свідомо обирає Вроцлав з раціональних причин, але є й значна частина українців, які потрапили до міста випадково. Наприклад, через пропозицію роботи саме тут. Але навіть якщо люди приїжджають незаплановано, а потім залишаються, це свідчить про те, що Вроцлав є містом можливостей.
Автори використаних у публікації фотографій - Дарія Бойко та Денис Чернов.
Рекордний попит на працівників у Польщі
