Як українці в Польщі допомагають пережити скруту іншим: шиють маски, роздають продукти і не тільки

Yavp.pl поспілкувався з українцями в Польщі, які під час епідемії збирають і дарують продуктові набори, шиють маски і безкоштовно їх роздають, шукають роботу тим, хто сам не в змозі це зробити, надають психологічну допомогу.  

Бізнесвумен, яка стала волонтеркою

Світлана Жижич – організатор клубу підприємців у Польщі Zclub (переважна більшість його членів – українці). Під час карантину вона вирішила допомогти  мігрантам, які залишилися без засобів для існування, й почала складати та роздавати продуктові набори.

Жінка навіть створила “гарячу лінію” й розмістила в різних інтернет-спільнотах інформацію про адресну допомогу мігрантам, які опинилися в скрутному становищі. Людей, які відгукнулися, було так багато, що вона зрозуміла – допомога має бути глобальною.   

“Є люди, які потребують допомоги, є люди, які можуть поділитися з ними грошима, і є ті, які можуть стати волонтерами: розвозити їжу, закупити ліки для хворих, шукати комусь роботу. Я зрозуміла, що маю їх об’єднати”,  - каже наша героїня.

З часом біля неї згуртувалися люди, які можуть і хочуть допомагати. Зараз Світлана Жижич зі своєю командою в буквальному сенсі рятують людей від голоду, відчаю та хвороб. Серед подопічних - багатодітні сім’ї, мами-одиначки, онкохворі люди.

Коли грошей немає навіть на їжу

Особливо запам’ятався випадок із хворою на епілепсію жінку. Та залишилася без роботи й почала занадто нервуватися, через що в неї почастішали приступи. Жінці не лише допомогли придбати необхідні ліки, а й знайшли психолога, який дзвонить їй час від часу, щоб порозмовляти та заспокоїти.

Ще один випадок трапився з заробітчанами в Бєльсько-Бялій. Подзвонила жінка й розповіла, що їй немає чого їсти. Друзі Світлани Жижич пішли до хостелу, в якому проживає жінка, й побачили там цілу групу українців, які практично голодували.

“Вони приїхали на заробітки в перший раз, мову не знають, роботодавець каже, що скоро вони зможуть працювати, але карантин затягується, а в них вже немає грошей навіть на їжу”, - розповідає Світлана.    

Жінка каже, що дуже важливо донести до людей думку про те, що, якщо в них проблеми, треба щось робити. Не сидіти і не чекати, поки знайдеться хтось, хто протягне руку, а просити самим, писати, у соцмережі про те, що немає грошей на їжу, ліки, немає роботи і т.ін. Тільки допомагаючи одне одному, ми зможемо пережити скрутні часи.        

Багатьом вона старається допомогти в інший спосіб: знайти роботу, підняти моральний дух або ж підказати, як відкрити міні-бізнес. 

“Я пояснюю людям, що зараз економіка перейшла на інші рейки, і до них треба підлаштуватися. А для цього необхідно змінюватись, шукати можливості заробляти по-новому і діяти”, - каже Світлана Жижич.  

Команда добрих справ

Маргарита Домбай – одна з волонтерів, яка входить до команди Світлани Жижич. Жінка живе в Польщі вже 10 років. Раніше працювала адміністратором у готелі, але через карантинні обмеження залишилася без роботи. Незважаючи на те, що їй самій зараз нелегко, Маргарита знайшла сили та можливість допомагати іншим. 

“У мене син має проблеми зі здоров’ям, і зараз мені самій важко, але я не склала руки й намагаюся знайти роботу і собі, й іншим людям”, - каже дівчина.  

До Маргарити дзвонять люди, яким потрібна робота, але вони не знають, де її шукати. Дівчина підійшла до волонтерської допомоги з усією серйозністю: збирає інформацію про кандидата, потім шукає підходящі оголошення, зв’язується з роботодавцем й дізнається про умови праці. Отримані дані передає людині, для якої шукала роботу.

Катерина Фролова та її чоловік Павло Цвірко теж стали волонтерами в команді Світлани Жидич. У Павла є транспортна компанія в Польщі, але зараз вона вимушено простоює, тож чоловік вечорами допомагає розвозити зібрані продуктові набори. Його дружина каже, що допомагають всім, не дивлячись на національність. 

“Люди соромляться брати їжу, питають, може комусь іншому потрібніше, і на це важко дивитися”, - зазначає Катерина Фролова.

За її словами серед тих, хто зараз найбільше потребує допомоги, переважно вихідці з України.

Українка Наталя Куліш, яка проживає в Варшаві, вирішила під час епідемії шити маски і безкоштовно роздавати їх людям. Вона обрала в Інтернеті модель, яка їй подобається, і шиє, коли спить її 4-річний син. 

“Я обрала таку модель, яка, на мій погляд, анатомічно підходить людині: в ній легко дихати, а ще вона дуже подобається жінкам, бо гарно зовні виглядає”, - каже дівчина.

Наталя вже пошила й безкоштовно роздала близько півсотні масок. Зараз готує наступну партію. Каже, у зв’язку з тим, що від 16 квітня носіння масок стало обов’язковим для всіх, до неї почало звертатися більше людей з проханням пошити захисний виріб.

Дівчина - бухгалтер за фахом, але завжди любила шити й зараз розмірковує над тим, щоб зробити хобі своєю основною професією в майбутньому. А поки що вона роздає готові маски друзям, колегам чоловіка і навіть звичайним перехожим.