Фляки, борщ та бігос - чи подобається вам польська кухня?

Польська кухня дуже різноманітна. Основними її елементами можна назвати насиченість страви та її смак, наваристість та ситість. До найбільш популярних страв можна віднести бігос, пироги, журек, курячий бульйон, грибний суп, вареники, галантин (м'ясне желе), свинячу рульку і томатний суп.

Ця страва займає дуже важливе місце в польської кухні - як борщ для українців, - адже на бігосі виріс практично кожен поляк. Страва є другою та складається з квашеної капусти й м'яса. Існує безліч варіантів приготування бігосу. Значна перевага цього кулінарного витвору  в тому, що за раз можна приготувати багато порцій, а залишки заморозити до кращих часів - смакові якості при розморожуванні не згубляться.

Цей суп вважають національною страваю. Він готується з закваски та має вельми характерний смак, з кислинкою. Зрозуміло, існує безліч рецептів його приготування, але головний інгредієнт залишається одним - закваска з житнього борошна. Її можна купити в магазині або приготувати в домашніх умовах. Виходить вона в результаті природного бродіння суміші з води, спецій і житнього борошна. Залежно від регіону та особистих смакових переваг, в суп додають копчене сало, м'ясо, картоплю або картопляне пюре, варені яйця, сушені або мариновані гриби, і особливі "білі" ковбаски (пол. Biała kiełbasa).

Рецепт польської страви дуже відрізняється від звичного нам українського борщу. Головним інгредієнтом тут виступає буряк, який відварюють окремо, а потім чистять, натирають і кидають в бульйон (або ж просто до окропу, якщо їжа замислювалося пісною). Серед інших інгредієнтів є стандартні, типу картоплі, моркви, цибулі, зелені, а є і зовсім нетипові - молоко, борошно, оцет і яйця.

Цю страву, а точніше різноманітні її варіації, можна знайти в багатьох кухнях світу: грузинській, російській, українській, мексиканській, індійській, єврейській та навіть паназіатській. Різнитися може форма виробу - конус, мішечок, трикутник, півколо; спосіб приготування - варені (найбільш поширені), смажені або запечені вареники. Також відмінність може бути в самому тісті, де грають роль і обраний вид борошна, і рецепт приготування в цілому. Начинка буває абсолютно різною - від м'яса й кислої капусти з грибами до чогось солодкого, як полуниця або сир. Останній варіант подають на десерт.

Один з найстаріших польських супів, також відомий як "чорний суп". Основа бульйону готується з качки, гусака або свинячих кісток, з додаванням крові. Щоб та не згорталась, використовують сіль або оцет. Для загустіння суп заправляють борошном або тертим хлібом. Смак страви покращується, якщо оздобити її сушеними сливами, яблуками, спеціями. Черніну зазвичай подають з відвареними та подрібненими пташиними потрохами, галушками. Існує безліч варіацій рецепта. Подібно гарбузу в українській культурі, колись черніна служила символом відмови дівчини небажаному нареченому.

В польській кухні цю страву готують як з борошна, так і з картоплі. В якості начинки використовують відварене яйце. Може подаватися окремо або в якості доповненням до супу чи м'яса.

Густий суп з рубців, який набув значного поширення і популярності завдяки поживності та яскравому смаку.

На замітку людям, які на ранок після веселого застілля відчувають себе, м'яко кажучи, не дуже: цей суп полегшує похмілля і відновлює сили. А все завдяки гарячому насиченому бульйону з гостринкою.

В рубцях міститься велика кількість колагену, саме тому цю страву радять людям з переломами та іншими подібними травмами. Цей суп навіть входить до складу відновлюючої дієти.

В одному з найпоширеніших рецептів є такі інгрідієнти: яловичі або телячі рубці, рідше - свинячий шлунок; бульйон, зварений з корінням моркви, петрушки й селери; спеції - лавровий лист, мускатний горіх, чорний і запашний перець, майоран, сіль. За смаком можуть додати цибулю, борошно, сало. Подають фляки гарячими, в глибоких тарілках або мисках.

Ця страва готується не менше 4 - 5 годин через необхідність попередньої обробки рубців: їх очищають сіллю, ретельно промивають і виварюють, змінюючи воду.

Це випічка з великою кількістю меленого маку, іноді в неї додають і сухофрукти. Раніше таку страву могли собі дозволити тільки забезпечені люди, а простий люд  лише під час великого свята - на Вігілію. У народі вірили, що мак, з'їдений напередодні Різдва, здатний подарувати щастя і захистити від впливу злих сил. Самі ж насіння маку були символом родючості.

Традиційне хрустке печиво з солодким смаком, приготоване зі сметанного тіста і обсмажене в олії. Зазвичай, печиво має форму бантика і подається під цукровою пудрою. Це частування, як і пончики з пиріжками, традиційно готують перед Великим постом.