Гастролі Саакашвілі, від’їзд Бальчуна, пристрасті довкола паспорту. Підсумки тижня у Польщі 5-11 серпня

Скандальний політик від початку заявив, що його мета — вшанування річниці Варшавського повстання, натомість окрім участі у пам’ятних заходах Саакашвілі зустрівся з представниками правлячої партії “Право і спрведливість”, українськими мігрантами та дав кілька інтерв’ю.

Месиджі грузинського реформатора не здивували: в Україні квітне корупція та зростають впливи олігархів за сприянням президента Петра Порошенка, Грузія за його часів значно покращила свою економіку, і дай йому можливість — те саме диво відбулося б й над берегами Дніпра, росіяни сварять поляків з українцями і не дають польській владі забрати уламки урядового літака, хоча самі вбили президента Лєха Качинського під Смоленськом. Остання теза, проголошена в ефірі TV Republika, швидко підтвердила що Саакашвілі є і буде бажаним гостем для польських правих.

Закордонні ЗМІ занотували візит Міхо з одного приводу — всіх інтригувало питання, на яких документах політик в’їхав до Польщі. Адже грузинського громадянства він був позбавлений у 2015, а українське забрав Порошенко наприкінці липня. Під час зустрічі з українською діаспорою Саакашвілі підтвердив, о іншого паспорту окрім українського немає і гордо показав документ аудиторії. Ситуацію прояснили українські дипломати та прикордонники — паспорт Саакашвілі діятиме, допоки він не здасть його офіційним представникам української влади. А це може відбутися тільки після перетину українського кордону.

Tutaj wpisz tekst

Після короткої дискусії, кабмін Володимира Гройсмана заяву прийняв. Хоч Бальчун у дописі на фейсбуці пояснив такий крок приватними обставинами, українці не сумніваються — успішного польського менеджера вижили українські урядовці.

До досягнень Бальчуна в Укрзалізниці експерти зараховують фінансову стабілізацію спілки та створення нових міжнародних маршрутів, втім Київ-Перемишль та Рівно-Холм. Натомість критики нагадують, що кардинальних реформ не відбулося, стандарт обслуговування у поїздах залишився невисоким, а ціни істотно виросли.

Варто нагадати, що лише тиждень тому Бальчун отримав від української влади новий, дворічний контракт. Вже тоді співпрацю з поляком критикував міністр транспорту Володимир Омелян, який звинуватив Бальчуна у толеруванні корупції серед підлеглих та браку кадрових реформ. Чим займеться Бальчун у Польщі поки невідомо. Зірковий менеджер під час праці в Україні не залишав своєї пристрасті — гри у рок-гурті «Chemia», тому, можливо, зробить музичну паузу.

Станьчак має понад 25-річний досвід праці зі структурою трубопроводів та газосховищ, саме на цьому від і сфокусується у Києві.

Поза Станьчаком, в українській столиці залишається працювати на посаді голови «Укравтодору» Славомір Новак — колишній міністр транспорту Польщі та близький співпрацівник екс-прем’єра та голови Європейської Ради Дональда Туска.

Малюнок каплиці некрополя має бути одним з 19 зображень, що наступного року оздоблять сторінки польського документу з нагоди 100-ї річниці незалежності.

Цвинтар Орлят був наново відкритий президентами Леонідом Кучмою та Алєксандром Кваснєвським і став одним з головних символів польсько-українського поєднання. На ньому поховані польські захисники Львова від військ ЗУНР у 1918 році. Експерти МВС Польщі вирішили, що у зв’язку із великою роллю Львова у подіях 100-річної давнини, Цвинтар Орлят має з’явитися на сторінках урядового документу. Окрім зображень, обраних експертами, користувачі Інтернету можуть також голосувати за свої варіанти. У цьому рейтингу на другому місці знаходиться вільнюська Гостра Брама — сам факт поставлення Брами на голосування одразу розкритикувало МЗС Литви.

Українські дипломати назвали дії Польщі «недружнім кроком» і висловили сподівання, що партнери шануватимуть історичну вразливість один одного. У відповідь голова МВС Польщі Маріуш Блащак заявив, що рішення про остаточний дизайн паспорта буде прийняте в вересні. Відповідаючи на запитання ведучого Першої програми Польського радіо Блащак наголосив, що поляки мають право вшановувтаи свої символи, і одночасно заявив, що проти подібного кроку німців — розмістити в паспортах зображення Вроцлава чи Гданська — Варшава б звісно протестувала.

Підписи проти дій польського МВС збирають представники польського експертного та журналістського середовища на сайті Eastbook.eu.

До конкурсу можна зголошувати наукові та науково-популярні публікації, а також видані джерела. Нагорода для переможця у першій категорії — 10 тисяч євро, у другій — 20 тисяч злотих. Праці необхідно надіслати до Департаменту публічної та культурної дипломатії МЗС Польщі до 15 вересня.

При цьому, з відмовами на кордоні зустрілися заледве 0,03% подорожніх. 18 осіб не змогли в’їхати через перевищення можливого часу перебування у ЄС (90 днів на 180), ще 37 не змогли подати мету перебування. На початок серпня біометричні паспорти вже зробили собі 5 мільйонів громадян України.