Конституція 3 травня - цікаві факти про першу конституцію в Європі

Сьогодні, 3 травня, Польща відзначає День Конституції. Це свято з'явилося на календарі Польщі після відновлення незалежності в 1918 році, коли 3 травня постановою Сейму від 29 квітня 1919 року було оголошено державним святом  З 1946 року святкування цієї дати було заборонено владою і лише 6 квітня 1990 Сейм знову відновив його. Таким чином, День Конституції відмічають у Польщі 3 травня й донині.

Процедура прийняття Конституції 3 травня викликала суперечки. Критики звинувачували, що головний закон країни був насправді змовою і з його прийняттям були порушені принципи парламентської асамблеї, а самі положення обмежували громадянські свободи - основу Республіки Польща. Всупереч поширеній думці, прийняття Конституції 3 травня не було результатом національної згоди.

По-перше, критики підкреслювали, що документ був прийнятий без належного обговорення його положень.

По-друге, стверджувалося, що дискусія в сеймі проводилася під надмірним тиском з боку буржуазії, що підтримувала ідею прийняття закону (цю групу так і називали: "табір третього травня" (пол. oboz trzeciomajowy). У день голосування члени групи оточили Королівський замок і заполонили аудиторії, де мало проходити обговорення. Крім того, підтримку табору "третього травня" надавала й армія. Воєнізовані підрозділи чергували неподалік від місця проведення дебатів.

І, нарешті, власне прийняття відбулося за спрощеною процедурою, коли більшість представників реакційного табору були відсутні на зборах.

Так чи інакше, але Перша конституція Речі Посполитої була прийнята більшістю голосів 3 травня 1791 року. Також сеймом було ухвалено постанову, що зводила нанівець будь-які спроби скасування або зміни Конституції.

Головний документ країни визначав польську державу як конституційну монархію, багато в чому копіюючи устрій Англії 18 століття. Також було проведено розділ влади на три гілки: законодавчу, виконавчу й судову. Головою держави визнавався народ, який мав право обирати особу, що керує державою від його імені. На новий регламент очікувала і робота самого сейму. Так, парламент поділявся на верхню палату (сейм) і нижню (сенат), головою сенату визначався король, він мав один голос, який використовувався в спірних ситуаціях, а також міг бути ініціатором законів. При цьому сенат міг заборонити прийняття будь-якого закону, наклавши на нього вето.

Змінювалися і права депутатів сеймиків. Якщо раніше безземельна шляхта могла голосувати за прийняття законів, то тепер це право було скасовано. Брати участь у голосуваннях регіональних зборів могли тільки ті, хто мав землю і платив податок, здавав її в оренду або був близьким родичем землевласника. Ті ж, хто володів землею і ніс військову службу також мали право голосувати.

Перший пункт положень Конституції 1791 стверджував, що панівною релігією в державі є католицизм, а перехід в іншу віру і поклоніння іншим богам підлягає покаранню за віровідступництво. У той же час держава визнавала наявність на території країни інших національностей, що мають інше віросповідання. Ці групи людей переходили під протекторат держави і були захищеними від гонінь.

Через короткотривалий періоду дії Конституція 3 травня не мала великого історичного значення, проте стала для польського народу національним символом незалежності, прогресу, прагнення до розквіту та демократії.