Річниця повстання, неурядові організації як загроза, Львів та Вільнюс у польському паспорті. Підсумки тижня

Протягом 63 днів у 1944 Армія крайова та мешканці Варшави намагалися відбити місто з рук німців та відновити незалежну польську державу. Погано озброєні повстанці, серед яких було чимало жінок та дітей, швидко були змушені боротися не за свободу, а за виживання. Придушуючи виступ, німці знищили центр міста будинок за будинком, а радянська армія на східному березі Вісли спостерігала за трагедією.Хоч сьогодні дискусії про доцільність повстання тривають, Варшава щороку вшановує своїх героїв — хвилиною тиші о 17.00, так званій “годині W”, концертом заборонених під час війни пісень, тематичними виставками. Найбільш зворушливим моментом цьогорічного святкування став виступ столітнього генерала Збіґнєва Сьцібора-Рильського, який закликав польську молодь поважати усіх людей, незалежно від їхнього походження та віровизнання, і завжди захищати вільну Польщу.

Так, віце-міністр оборони Польщі Бартош Ковнацький назвав німців потомками виродків, які сьогодні вчать поляків демократії. А його шеф Антоні Мацєревіч у ефірі каналу TVP Info заявив, що Польща має юридичні підстави вимагати від Берліна воєнні репарації. Ще далі пішов депутат ПіС Аркаді Мулярчик — він вніс до юридичного бюро Сейму прохання про аналіз, чи Польща досі може отримати німецькі репарації і якщо так — то згідно з якою процедурою.Заяви польських політиків зустрілися зі стриманою реакцією Берліна. Німці наголосили, що пам’ятають про свої злочини і готові їх спокутувати, але питання репарацій було закрите в 1953 році.Неоднозначну оцінку у країні та закордоном викликала також ініціатива вболівальників футбольного клубу “Легія”, котрі під час матчу з казахською “Астаною” вивісили на всю трибуну банер, що зображує офіцера Вермахта зі зброєю при скроні польського хлопчика. Хтось розцінює це як прояв патріотизму, хтось — як маніпуляцію емоціями та привід до слідства з боку УЄФА.

Організація, котра раніше займалася питаннями реформ та захисту прав людини у Казахстані, Україні та Молдові, опинилася у фокусі уваги поляків через пост директора Бартоша Крамека, котрий під час протестів проти судової реформи ПіС у 16 пунктах описав, як полякам варто боротися проти уряду, що порушує їхні права. Канал TVP та праві польські видання одразу назвали Крамека та фонд закордонними агентами, звинуватили у спробах “зробити кривавий Майдан у Польщі” та співпраці з Соросом. Тепер організацію звинувачують у зв’язках з російською ФСБ — у 2014 “Відкритий діалог” отримав від польського МВС дозвіл на вивіз закордон шоломів та бронежилетів, котрі призначалися для українських військових, волонтерів та журналістів. Дозвіл на це підписав функціонер, який до того брав участь у співпраці між польським та російським відомством. Так народилося пропагандистське кліше про російський сценарій Майдану у Польщі за гроші угорсько-американського мецената.Експерти та представники неурядового сектора зауважують — до “Відкритого діалогу” дійсно є питання щодо джерел фінансування фонду. Проте теперішня атака може стати приводом до наступу на всі польські НУО як “закордонних агентів”. Зрештою, депутати ПіС вже зголошували, що хотіли б змінити право у цій царині на зразок угорського.

МВС Польщі з нагоди 100-ї річниці незалежності держави, що припадає на 2018 рік, запропонувало полякам обрати дизайн сторінок ювілейного паспорту. Серед пропонованих мотивів — герб, портрети політиків міжвоєнного періоду — знайшлися також Гостра брама у Вільнюсі та Цвинтар Орлят у Львові. Якщо Гостра Брама ще стоїть на голосуванні, то Орлята вже обрані спецкомісією міністерства.Литовськие МЗС вже викликало представника посольства Польщі з вимогою пояснень — Гостра брама це символ важливий для польського народу, але сьогодні вона знаходиться на території іншої, суверенної країни. Українські дипломати поки вивчають питання, хоча неофіційна реакція є подібною до литовських колег.Прибічники ідеї у Польщі говорять, що не варто аж так обмежувати себе політкоректністю і якщо Львів та Вільнюс вписані до карт історії, чому б про це не згадати? Противники одразу пропонують замислитися — чи так би спокійно патріоти Польщі реагували, якщо б Німеччина розмістила у своїх документах зображення Вроцлава та Гданська?

Поїзд Інтерсіті №715 відправлятиметься зі станції Київ-Пасажирський о 06:52 та прибуватиме до ст. Перемишль о 15:05. На відміну від першого складу, поїзд зупинятиметься також у Вінниці, Хмельницькому та Тернополі. Нагадаємо, маршрут Київ — Перемишль користується неабиякою популярністю — це легкий та недорогий спосіб перетину польсько-українського кордону. До того ж, квитки на цей поїзд міжнародного сполучення можна купити в Інтернеті.

Як повідомляє організація «Ла Страда», що займається протидією торгівлею людьми, якщо у 2013 53% білорусів їздили на заробітки до Росії, а 8% до Польщі, то тепер пропорція змінилися на 27% на схід, 22% до поляків. Водночас серед тих, хто тільки розглядає можливість виїзду на роботу закордон, Польща вибилася на перше місце.