Смаки Польщі: "кавка", "кавуня", "кавуся"

У багатьох країнах світу, зокрема і в Польщі, 29 вересня відзначають Міжнародний день кави. І хоч свято усіх кавоманів започатковано Міжнародною кавовою асоціацією лише в 2015 р., проте традиція смакування цим запашним  напоєм сягає 16 ст. Чи мають поляки власні кавові традиції? Як кава потрапила до Польщі? – YAVP.PL підготував відповіді на ці та інші питання.

До країни над Віслою кава потрапила в кінці 17 ст. з Молдови, яка тоді перебувала під владою турків. Відомо, що в ті часи великими шанувальниками цього напою були Ян ІІІ Собеський, Іґнацій Красицький та Богдан Хмельницький. Проте спочатку до кави ставилися підозріло, вважали її несмачною, шкідливою, навіть називали «сатанинським напоєм», «чорною кров'ю турків». А все тому, що привозили її від ворогів-іновірців – мусульман – і вона могла нібито згубно вплинути на душі християн. Ставлення до кави почало змінюватися, коли її стали привозити також із Голландії, коли вона, зокрема, стала дуже популярною у Франції та Британії.

Мода на кав’ярні до Польщі прийшла із Саксонії разом із королями Августом ІІ Сильним і Августом ІІІ. Першу кав’ярню в 1700 в портовому Ґданську відкрив Антоній Момбер,  а в 1724 році француз Генрі Дюваль відкрив кав’ярню у Варшаві. Називалися вони тоді за німецькою манерою кафехаузами. Уже в середині 19 ст. в столиці діяло близько 200 кав’ярень, а в Кракові – більше 60-ти. Їх спочатку відвідували переважно чоловіки, які зустрічалися тут, щоб обговорити важливі політичні питання.

До кінця 19 ст. в Речі Посполитій продавали сирі зерна кави, обсмажували їх удома в хитромудрих машинках, тому часто вона була перепаленою й несмачною. Тільки в кав’ярні можна було випити смачної духмяної кави. Переломний момент настав у 1882 р, коли фірма «Pluton» почала продавати готові смажені зерна.

Із самого початку кава була елітарним напоєм, її пили переважно заможні міщани й шляхтичі. Багаті поміщики навіть наймали служниць-кав’ярок, які добре зналися на сортах і «правильному» заварюванні вишуканого напою. А от насолоджувалися частенько «чорним трунком» в першу чергу жінки. Першу чашечку випивали ще лежачи в постілі, а наступні – після обіду й вечері. Значення кави й «кав’ярки» було настільки великим, що Адам Міцкевич у книзі «Пан Тадеуш» присвятив їм чимало рядків.

Відео, взято з соціальної мережі YouTube та розміщено користувачем PlusUltraPoloniae.

Не минуло й століття, як Тадеуш Крусінський та Юзеф Мінасович видали  монографію з правилами приготування кави, описом її впливу на людський організм, смаковими властивостями та способами сервірування столу. Цей диво-напій навіть спричинився до успішного поборювання п’янства, йому приписували лікувальні властивості.

Поступово коло шанувальників кави розширилося й насолоджуватися її дивовижним смаком змогли всі прошарки суспільства. Серед незаможних людей почалися експерименти з приготуванням: каву змішували з цикорієм, намагалися замінити смаженими перемеленими бобами, пшеницею й жолудями.

Під час гітлерівської окупації та в період ПНР поляки могли тільки мріяти про справжню каву. Вона стала синонімом недоступної розкоші, своєрідною «валютою», яка допомагала у вирішенні багатьох життєвих ситуацій. Пили в цей непростий період кавові напої або каву низької якості.

Після 1989 р. «кавоманія» в Польщі потрохи відроджується. Зараз важко сказати, що більше полюбляють пити поляки: чай чи каву. Тут і справді є чимало шанувальників чаю, однак є і справжні поціновувачі кави, які ніжно називають улюблений напій kawka, kawunia, kawusia.  У 2000 р. з’явилися перші мережеві кав’ярні, а десятьма роками пізніше кавовий ринок у Польщі почав знову розквітати. Відчинилися спеціалізовані крамниці, атмосферні затишні кав’ярні з вишуканими ґатунками кави і власними палярнями, з’явилася раніше нікому не відома професія баристи. Поступово кавові традиції Польщі відновлюються. Дослідження останніх років показали, що 1/3 поляків не уявляє собі й дня без кави, а майже половина з них вживають її кілька разів на день.  

У наш час «напій із вершками» перетворився у справжній гастрономічний бренд – каву по-польськи. Її рецепт доволі простий: вона має бути запареною у філіжанці, міцною й прозорою, часто з додаванням цукру, молока або вершків.

Що цікаво, 92 % поляків полюбляють кавувати вдома. Але щораз більше з них вважають, що кав’ярня – одне з небагатьох місць, де можна відчути себе вільним від щоденних обов’язків, довго розмовляти з друзями чи побути наодинці з собою та навколишнім світом. Крім того, не можна не погодитися, що в Польщі кав’ярні-цукерні –  це особливі місця, де вам обов’язково запропонують до кави щось смачненьке! Повірте, величезний асортимент солодощів потішить у цій країні найвибагливіших ласунів. Краківський сирник з цукатами, пишна шарлотка, пончики з різними начинками, кремувка чи наполеонка, морозиво з фруктами – це далеко неповний перелік тих смаколиків, які можуть запропонувати вам польські кав’ярні зараз. Ну хіба можна уявити каву без шматочка чогось солоденького?

То як збираєтеся святкувати? Вирішувати, звісно, вам. На нашу думку, сьогоднішній осінній день – це чудовий привід приділити кілька хвилин улюбленому смачному напою, собі та друзям. Ходімо на каву?!