Сьогодні поливаний понеділок. Як цей день проводять поляки?

Обливаний  понеділок (пол. Śmigus dyngus), або Великодній понеділок, також відомий як день святого Лейка (dzień św. Lejka), обливанка (oblewanka), полеванка (polewanka) та обланець (oblaniec). Це другий Великодній день, він завжди вихідний. Традиційно цього дня дозволяється обливати інших людей водою. Своїм корінням цей звичай сягає стародавніх язичницьких практик, проте віднайшов своє відображення й в християнській традиції.

З точки зору християнства вважається, що поливання водою подібне до хрещення та благословення. У язичництві цей звичай тяжів до метафори, що відображала пробудження природи після зимового сну, відновлення здатності землі народжувати.

У християнстві ця традиція до сих пір трактується як символ очищення. Це також згадка про розігнання водою натовпу, який стався понад дві тисячі років тому в Єрусалимі. Як стверджує Святе Писання, тоді люди зібралися на площі, щоб обговорити чудо Воскресіння Христового. Тому поляки вважають, що на порцію води, вилиту в цей день на голову перехожому, злитися не можна. Навіть більше того, за це треба подякувати.

Другий день Великодніх свят у Польщі носить назву шмігус - дингус (Śmigus dyngus). На думку дослідників, термін “dyngus”, швидше за все, походить з німецької мови, від слова “dünguuss”, що означає "хлюпання води". Поняття śmigus може походити від німецького “schmackostern” або польського “śmigać”, тобто, “мести мітлою”.

Шмігус та Дингус довгий час були окремими звичаями. Тільки з часом вони злилися в один. Перший з них був пов'язаний з обрядом “побиття” гілочками або вербовою лозою. Другий - безпосередньо пов'язаний з обливанням водою. Раніше в такий спосіб “дякували” господарів, що відмовлялися пригощати колядників, які цього дня ходили від будинку до будинку з веснянками.

Великодній понеділок в різних регіонах Польщі все ще пов'язаний з різними звичаями. На півдні країни деякі селяни кроплять (освячують) свої поля святою водою. У деяких районах у цей день прийнято жартувати один над одним, наприклад, сусідів .

У Петровіце-Вельке біля Ратибора на другий день Великодня, відбувається процесія верхової їзди, в якій також бере участь священик. Після урочистої меси, задля гарного врожаю, святкова процесія об'їжджає поля, які освячує священик.

У Величці перед костелом на вірян чекає Сюда-баба (Siuda Baba). Це переодягнений в жінку та обмазаний сажею чоловік, котрий збирає пожертви. Якщо він не отримує грошей, то б`є батагом та дає поцілувати хрест, вимазаний сажею.

В околицях Ліманова , у поливаний понеділок на світанку з'являються солом'яні дідугани та чудовиська, що також просять пожертвування у перехожих.

У Кракові, в свою чергу, збираються “емауси (пол. Emaus). Гуляння проходять на правому березі річки Рудава в районі Сальватор в околицях монастиря Норбертанок на перетині вулиць Емаус, святої Броніслави та Тадеуша Костюшко. Назва Емаус походить від імені міста Emmaus, до котрого слідував воскреслий Христос.

Під час “емауси” у краківському Сальваторе влаштовують ярмарок народної творчості, проводять різні музичні, спортивні та дитячі розважальні заходи. Особливістю краківського гуляння є катання на каруселях та гойдалках.

Беручи участь у святкуванні, слід пам'ятати про міру, інакше можна отримати чималий штраф. Надмірне обливання може бути класифіковано як порушення спокою та громадського порядку, посягання на фізичну недоторканість особи. Все це може призвести до наведення штрафних санкцій до 500 злотих.

Якщо внаслідок “забави” з водою, людині було нанесено матеріальної шкоди (наприклад, зіпсовано дорогий одяг, взуття чи коштовну сумку) можна вимагати компенсацію за знищене майно, а поліція в такому випадку, мусить відкрити справу про скоєння справжнього злочину.

Понеділок після Великодня є державним святом, тому магазини, служби та державні заклади по всій Польщі в цей день зачинені. Проте, маленькі приватні магазинчики та пункти обслуговування клієнтів на заправках працюватимуть навіть сьогодні.

Джерело: wiadomosci.onet.pl