Судова реформа ПіС, «ланцюг світла» та проблеми на польсько-українському кордоні. Підсумки тижня у Польщі

Цього тижня праця польського парламенту зосередилася довкола судової реформи: у середу були проголосовані зміни законів Про загальні суди та Про Державну раду судочинства, а у четвер опівдні без внесення жодних поправок був підтриманий проект закону Про Верховний Суд. Усі документи були розроблені правлячою партією Право і справедливість. Згідно з ухваленими актами, вирішальний вплив на формування Державної ради судочинства матимуть органи законодавчої та виконавчої влади — Сейм, уряд та президент, послаблена буде натомість позиція з’їзду суддів. Міністр юстиції зможе відкликати та направляти до іншого місця праці судів без подання причини. Каденція членів Верховного суду буде скорочена, хто “залишиться у грі” - вирішить президент, до того ж у структурі згаданого органу з’явиться дисциплінарна палата, яка займатиметься справами усіх юристів. Згадані зміни викликали рішучу критику з боку Єврокомісії та Європарламенту, які звинувачують партію ПіС у спробі порушити демократичний принцип розподілу влади. Політики з партії Ярослава Качинського називають такі коментарі втручанням у внутрішню політику, і найближчим часом планують продовжити масштабні перетворення, змінивши Виборчий кодекс — передбачається, що парламентська більшість визначатиме склад членів ЦВК (Центральна виборча комісія-ред.). Чимало юристів вважає, що судова реформа ПіС має на меті елімінувати незалежне судівництво у випадку, якщо будуть підозри у фальсифікації наступних виборів.

Через останні законодавчі кроки правлячої партії у Польщі вже кілька днів не вщухають протести. Найбільш масова демонстрація у четвер ввечері під Сеймом за оцінками мерії зібрала бл. 60 тисяч осіб, щоправда поліція називає цифру 14 тисяч. Протестувальники взяли участь у акції “Ланцюг світла” - зі свічками у долонях поляки закликали політиків та громадян захищати незалежні суди, а президента Анджея Дуду — накласти вето на ухвалені закони. Звідси лозунги: “вільні суди”, “Конституція”, “три рази вето”. Усього в акції “Ланцюг світла” взяли участь понад 50 польських міст, організатори говорять навіть про 100 тисяч учасників. У випадку, якщо закони набудуть чинності, організатори протестів заповідають продовження. Хоча серед відомих поляків, котрі голосували за ПіС, росте кількість критиків партії Качинскього, соціологи твердять що на рівні електорату позиціям ПіСу ніщо не загрожує — за даними опитування Kantar Public політсилу підтримує 38% поляків, найближчий переслідувач Громадянська платформа може похизуватися лише 19% підтримкою.

Ініціатива, котра на відміну від судів не викликає опору в різних груп поляків — 17 липня президента Анджей Дуда підписав ухвалений раніше Сеймом та Сенатом закон Про заборону пропаганди комунізму. Документ передбачає, що на терені Польщі будинки, вулиці та інші об’єкти громадського простору не можуть носити назви, пов’язані з комунізмом або іншою тоталітарною ідеологією. У законі є пункт, який вже викликав чимале напруження у відносинах між Варшавою та Москвою — документ передбачає знесення об’єктів неужиткового характеру, тобто, наприклад, пам’ятників Червоній Армії, які мають на меті глорифікацію тоталітарного режиму. Відтоді як закон вступить у дію, власники або орендатори нерухомостей, на терені яких знаходяться відповідні пам’ятники, таблиці або знаки, матимуть 12 місяців на їхнє усунення. МЗС РФ вже назвало ініціативу поляків спробою переписати історію Європи та плюндруванням пам’яті радянських воїнів.

Часом ПіС від своїх ініціатив таки відмовляється — цього тижня Ярослав Качинський оголосив, що Сейм не буде розглядати проект закону, який передбачав встановлення оплати за користування автошляхами, яка б автоматично додавалася до вартості пального  (20 грошів, тобто 25 грошів разом з ПДВ плюс до ціни літра пального). Завдяки зібраним фінансам влада хотіла профінансувати ремонт регіональних доріг. Через протести водіїв ПіС вирішив зробити крок назад. “Будемо шукати інших методів. Напевно не поліземо у кишеню до громадян”, - заспокоїв власників автомобілів Ярослав Качинський.

Чиї дії та промови не викликають жодних суперечок, то це принца Вільям та принцеси Кейт Кембриджських. У товаристві наймолодших членів британської королівської родини — 4-річного Джорджа та 2-річної Шарлотти — вони на початку тижня відвідали Польщу з офіційним візитом. Пара зустрілася з президентом та його дружиною, прогулялася столичним Краківським передмістям, відвідала Музей Варшавського повстання та провела день у Гданську. Як заявила Канцелярія президента Польщі, приїзд найбільш популярних у сьогоднішньому світі Віндзорів це вияв поваги та симпатії до польського народу. Експерти ж не залишили рожевих ілюзій — британці готуються до непростого розлучення з ЄС, ось члени королівської родини й намагаються заручитися підтримкою країн-членів під час переговорів про Брексіт. Власне, з Гданська Вільям та Кейт попрямували до Берліна аби зустрітися з канцлеркою Ангелою Меркель.

І до теми подорожей — на жаль, з додатковими перешкодами під час перетину польсько-українського кордону найближчим часом зіштовхнуться ті українці та поляки, хто їхатиме через пункт пропуску “Ягодин — Дорогуск”. Як оголосило 20 липня Північне управління Державної прикордонної служби України, наступного тижня там розпочнеться ремонт двох дорожніх смуг. Це спричинить обмеження для транспортних засобів і зниження пропускної здатності ППК. Так що поки є час, варто задуматися над іншим маршрутом поїздки.